Дублюю посилання на статтю про чергування. І так, вона неповна. Я орієнтувалася на ті "цікаві претензії", які інколи мені озвучували автори щодо правил милозвучності, намагалася вивести якусь простішу для сприйняття систему. Тож ті моменти, про які ми говорили сьогодні, у статтю не ввійшли (я орієнтувалася більше на прийменники, а не на префікси).
Зі своєї практики можу сказати, що в різних видавництвах різні редакційні політики навіть щодо цих правил — хтось старається триматися «букви», хтось орієнтується на «мінімум» (я більше схильна до такого підходу).
Але головне тут — не створювати із цього життєву трагедію і таки дозволяти собі йти за мовним чуттям і бути уважним до нюансів. Зрештою, ми маємо в словнику втрьох, втрясати, втручатися — не лише утрьох, утрясати і утручатися. А от упливу в нас нема )))

Отже, що у нас із чергуванням приголосних 🤔 А історія у нас така, що це правило багато хто зробив ледь не основним в українській мові. Так, милозвучність важлива, тут ніхто не сперечається, але не це головне. Поясню чому:
1️⃣ Правила ці не обмежуються одним пунктом, а мовленнєві ситуації вкрай різноманітні, тож часто буває так, що ви опинитеся в ситуації вибору між кількома правилами і вам доведеться вибирати — тобто вам доведеться щось таки порушити 😂
2️⃣ Загальне уявлення про ці правила не відповідає самим правилам — їх треба прочитати і добре вдуматися (нижче продублюю статтю про кілька спірних моментів)
3️⃣ А тепер пункт, який стосується нашого опитування.
У нас є ряд слів, у яких неможливе чергування префікса у/в з тих міркувань, що це чергування змінює значення слова (наприклад ті ж вдача — удача, вправа — управа), а є слова, які принципово вживаються лише із префіксом в (вплив, впливовий вживаємо лише так, не уплив і не упливовий).
Що стосується впадати/упадати — так, вони можуть бути синонімами — в певному значенні (бо слово багатозначне), тож цілком можна чергувати префікси. Однак!
Упадати ще має значення залицятися, про когось піклуватися, дуже старанно працювати, а коли ми говоримо про стан людини, то вживаємо саме впадати: впадати в лють, впадати в депресію.

У нас, звісно, як кажуть, вибірка не презентативна, однак найбільше голосів набрав найбільш мелодійно-романтично-красивий варіант Подивися у воду на свою вроду — він при цьому має і ритм, і риму, тобто в десятку як для фразеологізму — і гарно, і влучно, і лаконічно.
Від нього трішки відстав варіант Не поможе ні вода, ні мило, коли таке рило — тут теж і ритм, і рима, плюс є комічність і загалом стилістика в інший бік — до згрубілості (на відміну від першого варіанту).
Ці два вирази точно можна вживати геть у різних ситуаціях.
А якщо ще мати в запасі варіант із совою і «сякою» — то мовлення точно не буде монотонним 😂

😂 Пригадала практику у видавничій справі, коли вже після друку знаходять одруки й помилки і вкладають у книжку аркуш із зазначенням помилок: на сторінці такій помилка така, а на сторінці такій — помилка така. Так і в мене, читала-читала пізно увечері ще й хвора, і таки не дочитала, а виправити не можу:
Мовчи сяка, бо й ти така 🙈
Можна вибрати кілька варіантів.
Раптом ще що знайду — додам 😂

Попрацюємо ще з однією парою цікавих слів. Здавалося б, різниця між ними очевидна, але практика показує, що ні. Одне з них цілком собі анатомічний термін, який нам нерідко доводиться вживати, а інше позначає просто-таки метафізичну сутність або відсутність чогось (тієї ж матерії, наприклад)
Ключові слова: порожнина, порожнеча

Пароніми (схожі слова) — мабуть, один із найскладніших викликів у будь-якій мові. Це дуже часто споріднені слова (тобто утворені від спільного кореня), нерідко бувають і синонімами. Але халепа в тому, що ми маємо немало багатозначних слів: слово одне, а значень у нього кілька (як от усім відома коса чи замок — цих штукарів ми називаємо омонімами). І от підступні пароніми можуть бути синонімами в якомусь одному значенні, а в іншому — аж ніяк🤪
Пропоновані на нотатці слова цілком можна було б вважати синонімічними, якщо не зважати на контекст. Але, як правило, саме контекст і має значення...🙈
Ключові слова: наступ, наступання, настання

Поясню своє запитання — я аналізую наші місцеві особливості 😂
Отже, в українській є діалектне дієслово пратати (прятати) — судячи з усього, більше характерне для південно-західного наріччя (умовно це Вінниччина, Хмельниччина, Тернопільщина і далі на захід — окреслюю дуже приблизно). Означає це слово — прибирати (а не ховати, як наче здається спершу). Попрятуха (попратуха) — жінка, яка дуже любить чистоту, прибирає постійно.
Регіонально моя мала батьківщина перебуває на стику двох наріч і етнографічних регіонів. Ми тут уже не Поділля, але й до пуття не Наддніпрянщина, і маємо у говорах такий собі перехідний стан. Однак слова попрятуха переважно не знають навіть у моєму рідному місті, а от у маминому селі його розуміють ну дуже добре. Та значення у нього дещо змінене, хоч і не кардинально. Я чула його у фразах на кшталт: От попрятуха! (коли хтось так поприбирав, так порозкладав речі, що нічого не можна знайти😂) Дієслово прятати у значенні прибирати не збереглося. Припускаю, що це село мало дуже своєрідну історію заселення. Тож мені цікаво, чи де ще побутує ця група слів. Буду вдячна за відповіді ❤️