Сила відчуття власної батьківщини, високо емоційне ставлення до рідного краю, рідної домівки, до всього, що називається своїм, посідає чільне місце в системі загальнолюдських цінностей. Якщо доля землі стає долею людини, звершується розквіт краю, в іншому випадку – утрата контролю над природним середовищем і зникнення нації (етносу), про що свідчать численні приклади з багатовікової історії цілих народів і навіть цивілізацій. 
Сила землі – в її духовній енергії. Чорна рілля осіннього поля як прообраз нашої гіркої минувшини дарує живильні соки зеленим весняним паросткам. Дух землі у чорному хлібі, який споживаємо, у материнському молоці, у характері маленької дитини, у мудрості й волі нової генерації України! 

Володимир Гетьман, 2017 рік

🧿 @ohliad

Книга Андрія Куркова «Щоденник війни 2» — це збірка есеїв, написаних в період із серпня 2022 року до кінця жовтня 2023 року і розташованих за хронологією. Події, що відбувалися в ті дні в Україні та світі, спонукали письменника осмислити їх і, пропустивши через призму особистого бачення, представити читачам.

У той самий час, відклавши написання нового роману, відомий у світі письменник Андрій Курков вирушає за кордон розповідати своїм читачам в інших країнах про українців, українську культуру та ментальність. «Війна відправила мене в нескінченну подорож світом… Я — бродячий український письменник, який розповідає у десятках країн Європи та у США про те, що відбувається на моїй батьківщині, в Україні, — пише Курков в одному з есеїв. — Я намагаюся пояснити причини стійкості українського народу у війні проти величезної армії величезної імперії».

🧿 @ohliad

24 лютого 2022 року письменник Андрій Курков нічого не написав. І в наступні кілька днів теж. Етнічному росіянинові, який усе своє життя провів у Києві, загрожувала така сама небезпека, як і решті українців. Бо в його світогляді, поведінці й ставленні до дійсності превалює світогляд і поведінка українських козаків XVI століття, коли Україна ще не була частиною Російської імперії, а свобода для українців була ціннішою за золото. Війна вирвала письменника з рідного київського дому й зробила одним з мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Він відкрив ноутбук тільки в Ужгороді, щоб відшукати передчуття війни у текстах, написаних за останні два місяці. І знайшов більше, ніж очікував. Вони, а також воєнні нотатки й есеї, стали щоденником, який розповідає про його особисте бачення війни. Письменник каже, що це «не просто хроніка російської агресії в Україні, а хроніка того, як нав'язана Росією війна – і спроба знищити незалежну Україну – призвела до зміцнення української національної ідентичності.

🧿 @ohliad