​​Колеги, ми опублікували на нашому каналі в Youtube лекції перших двох семінарів циклу “Публічна теологія у контексті подолання тоталітарного минулого”.
Мета цього циклу семінарів — аналіз досвіду тоталітарного та колоніального минулого у Східній та Центральній Європі, вивчення його наслідків для сучасних суспільно-політичних процесів у регіоні та пошук контурів публічної теології, здатної сприяти деконструкції тоталітарного і посттоталітарного досвіду, а також побудови стійких демократичних структур. Доповідачі: Teofil Stanciu, Andrej Bukovac Mimica, Олена Панич, Сергій Шумило, Тарас Лютий, Кирило Говорун, Микола Рябчук. Згодом додамо решту виступів. Посилання на відео-записи лекцій тут.

"Східноєвропейський журнал богословʼя" приймає для публікації статті на тему "Теологія інвалідності: східноєвропейський контекст"

Шановні колеги, "Богословські роздуми: Східноєвропейський журнал богословʼя" запрошує до публікації у числі 21.2 (2024) статей, присвячених осмисленню інвалідності в східноєвропейському контексті.

Проблеми людей з інвалідністю зачіпають не лише лікарів і реабілітологів. У XX столітті вони привернули увагу соціологів, філософів та культурних критиків. Те, що почалось як рух за гідне самостійне життя ветеранів двох світових війн, перетворилось на боротьбу за права меншини, яку системно витискали на периферію суспільного життя. Це призвело до змін в юридичній та суспільній площині. На початку 1980-х років закладено підвалини цілої нової галузі – дослідження інвалідності (disability studies). А вже у 1990-х сфера привернула увагу теологів.

Якщо говорити про українську реальність, то згідно з офіційною статистикою до повномасштабного вторгнення в Україні було зареєстровано 2.7 млн людей з інвалідністю. Згідно з наявними даними, з початку повномасштабного вторгнення кількість таких людей, які набули інвалідність через військові дії, збільшилася щонайменше на 300 тисяч. Ймовірно, ця цифра буде лише зростати, оскільки бойові дії продовжуються. Все це викликає серйозне питання – а чи готові церкви Східної Європи й України до цієї нової реальності? Наскільки наші теологія і церковні практики враховують таких людей? Чи готові ми не просто бачити їх на наших вулицях в повсякденному житті, а й приймати їх на їх умовах, відповідно до їх можливостей? Що ми вважаємо «нормальним» та чому? Редколегія хоче присвятити наступне число журналу обговоренню теми інвалідності з біблійних, теологічних, історичних та практичних перспектив. Запрошуємо до співпраці теологів, християнських філософів, пасторів та практиків.

Статті можуть торкатися наступних тем або дотичних до них:
• Теологія інвалідності як критика «нормальності» та «спроможності»
• Інвалідність в Старому та Новому Завітах
• Зцілення в Новому Завіті: переосмислення з перспективи теології інвалідності
• Гріхопадіння, зламане творіння та інвалідність
• Хрест Христа та теологія інвалідності
• Інвалідність та imago Dei
• Інвалідність та воскресіння тіла
• Інклюзивність, безбар’єрність та прийняття Іншого
• Люди з інвалідністю в історії Церкви
• Церква як Тіло Христа: імплікації для теології інвалідності
• Церква всіх і для всіх?
• Відкрита спільнота та відкритий стіл: літургійні аспекти інвалідності
• Служіння іншим чи служіння з іншими?
• Інвалідність в масовій культурі

Ми приймаємо до розгляду оригінальні та оглядові статті, а також рецензії, які висвітлюють цю складну тему. Обсяг статті має не перевищувати 5 000 слів.

Термін подачі матеріалів – до 15 вересня 2024 р. Дата публікації числа 15 грудня 2024 р.

Щоб подати статтю, її необхідно завантажити на сайті журналу. Рекомендації для авторів за посиланням. З додатковими запитаннями та пропозиціями звертайтеся за ел. поштою reflections@eeit-edu.info.

Запрошуємо на семінар «Травма і стійкість (резильєнтність)», який відбудеться онлайн
21 травня 2024 року, у вівторок,
з 10:00 до 12:00 за київським часом.

Мета нашого семінару — розглянути, що таке травма та її вплив, включаючи вплив травми на навчання, та які наслідки це має для викладання. Ми також розглянемо, як ми можемо підтримувати один одного у розбудові стійкості та пошуку надії під час війни, і поговоримо про інтеграцію у локальні спільноти тих, хто постраждав від війни. Семінар відбудеться в межах освітнього проєкту "Local Online: a Global Strategy" (LOGS) і безпосередньо курсу підвищення кваліфікації викладачів богословських семінарій України «Компетенції дистанційної / онлайн богословської освіти».

Нашим фасилітатором буде Еріна Вілкі (Erina Wilkey) – досвідчена психологиня, яка вже понад 15 років працює з міжкультурними спільнотами. У 2012-2021 роках вона працювала в християнській громадській організації в Афганістані над проєктами, спрямованими на підтримку психічного здоров'я афганців, що пережили десятиліття війни.

Організатори: Східноєвропейський інститут теології, Local Leaders International, Overseas Council – United World Mission.

Реєстрація обов'язкова: https://bit.ly/TraumaSeminar2105-2024.

Запрошуємо на богословський семінар “Тоталітарне минуле: особливості Східної та Центральної Європи”

10 травня 2024 р.

Східноєвропейський інститут теології розпочинає новий цикл богословських методологічних семінарів під загальною назвою “Публічна теологія у контексті подолання тоталітарного минулого”. Мета семінарів — аналіз досвіду тоталітарного та колоніального минулого у Східній та Центральній Європі, вивчення його наслідків для сучасних суспільно-політичних процесів у регіоні та пошук контурів публічної теології, здатної сприяти деконструкції тоталітарного і посттоталітарного досвіду, а також побудови стійких демократичних структур.

Перший семінар із цього циклу на тему “Тоталітарне минуле: особливості Східної та Центральної Європи. Політичні, соціальні та церковні аспекти” відбудеться 10 травня онлайн на платформі Zoom. Початок семінару о 10:00 за Київським часом.

Спікери семінару
• Тарас Лютий — український філософ і письменник. Доктор філософських наук. Професор кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА. Автор наукових праць, присвячених проблемам історії філософії, філософської антропології.
• Сергій Шумило — український історик і релігієзнавець, культурний і громадський діяч, журналіст, кандидат історичних наук, доктор теології (ThDr). Директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Запрошений науковий дослідник кафедри історії, релігії та теології Ексетерського університету (Велика Британія). 
• Олена Панич — доцент кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її дослідження зосереджені на історії євангельських спільнот та релігійного розмаїття в радянській та пострадянській Україні. Спеціалізується на різних аспектах міжконфесійних відносин та державної політики щодо релігійних конфесій у країнах Східної та Західної Європи, а також в Україні.
• о. Тарас Бублик — кандидат історичних наук, старший викладач кафедри церковної історії Українського Католицького Університету. Священник Української греко-католицької церкви.
• Теофіл Станчу — перекладач, редактор книг і блогер з Румунії. Головний редактор журналу Convergente, доктор теології.
• Андрей Буковац-Міміца — докторант Гельсінського університету. Викладає історію церкви в Центрі протестантської теології Маттіаса Флаціуса Іллірійського Загребського університету.

Розклад семінару та реєстраційна форма за посиланням.

​​Книга “Краще, ніж одному: теологія самотності” вже у продажі
Східноєвропейський інститут теології у партнерстві з видавництвом Langham Publishing видали українською мовою книгу “Краще, ніж одному: теологія самотності”. Автори книги Валерія Чорнобай, кандидат богословських наук, а також Вікторія Гриценко, кандидат соціальної педагогіки.
Автори книги пропонують читачеві біблійний, а не просто філософський погляд на самотність. Розглядаючи п’ять типів самотності – соціальний, емоційний, культурний, екзистенційний і духовний, вони надають опитувальник, щоб виміряти та визначити тип самотності, з яким бореться людина. Також у книзі з’ясовано найвагоміші причини самотності та найефективніші шляхи її подолання через відновлену ідентичність у Христі.
Крім того, у книзі розкрито, як безшлюбність і одинокий спосіб життя розуміла та практикувала християнська церква, а також як вони пов’язані із самотністю. Це допомагає замислитися над тим, як сучасній церкві стати кращим місцем для тих, хто не перебуває у шлюбі.
Книга розрахована на широке коло читачів: пасторів, душеопікунів, консультантів, соціальних працівників та ін.
“Ця книга стане глибоким джерелом розуміння та втіхи для християнина у його стосунках із Богом. Вона також матиме велике значення для кожного, хто особисто чи науково прагне поглибити розуміння не лише існування, а й зцілення і зростання через самотність” (Саллі Кендалл, доктор філософії, професор громадської медсестринської справи та охорони здоров’я, Університет Кента, Великобританія).
Посилання для замовлення.

​​Вийшов український переклад книги “Бути церквою: переосмислення баптистської ідентичності”
Східноєвропейський інститут теології у партнерстві з Одеською богословською семінарією та видавництвом “Дух і Літера” підготували та видали український переклад книги “Бути церквою: переосмислення баптистської ідентичності”. Автори книги — відомі богослови баптистської традиції — Браян Хеймс, Рут Гулдбурн та Ентоні Кросс.
Спираючись на сучасні біблійні, богословські, екуменічні та місіологічні погляди, автори книги пропонують переосмислення баптистського богослов’я та практики. Вони викладають новий погляд на історичні засади традиції церкви вірних, пропонуючи переосмислення втрачених елементів та нове уявлення про церкву та її буття в сучасному глобалізованому, мультикультурному, секуляризованому світі.
Книга призначена вірянам-баптистам, вірним інших християнських конфесій, релігієзнавцям, а також всім, хто цікавиться питаннями богослов’я та еклезіології.
“Бути церквою: переосмислення баптистської ідентичності” входить до серії “Сучасна протестантська теологія”, яка видається завдяки співпраці видавництва “Дух і Літера” і Східноєвропейського інституту теології. У серії виходять праці світових і вітчизняних теологів, передовсім протестантської традиції.
Ви можете замовити книгу за посиланням.

​​Основи академічної грамотності: як перетворити свою дисертацію на книгу для широкого кола читачів

8 березня 2024

У новому році Східноєвропейський інститут теології продовжує цикл лекцій з академічної грамотності. Тема наступного семінару: “Плач у церкві, де домінує прославлення”. На цьому семінарі говоритимемо про те, як перетворити своє наукове дослідження на книгу, доступну для широкого кола читачів. Спікер, д-р Ріко Віллануева, редактор видавництва Langham (Велика Британія) поділиться з учасниками семінару власним досвідом роботи над книгою It’s OK to be not OK. 

Фредеріко Віллануева захистив докторську дисертацію зі Старого Завіту в Трініті-коледжі Брістоля (Велика Британія). Він є пастором, викладачем семінарії, редактором і письменником. Ріко написав книгу під назвою It’s OK to be not OK (“Це нормально — бути не в нормі”), яка є пастирським застосуванням його докторської дисертації про псалми плачу, опублікованої видавництвом BRILL під назвою The Uncertainty of a Hearing: A Study of the Sudden Change of Mood in the Psalms of Lament. Книга It’s OK to be not OK тепер доступна філіппінською, англійською, індонезійською та китайською мовами. Нещодавно він опублікував книгу про депресію і плач під назвою Lord, I’m Depressed (“Господи, я відчуваю депресію”). Наразі Ріко працює редактором видавництва Langham, а також координатором пасторської опіки над молодими дослідниками з Азії в Langham Partnership. Раніше він був генеральним редактором серії Asia Bible Commentary — коментарів до кожної книги Біблії, написаних з урахуванням азіатського контексту. У цій серії він написав коментарі до книги Псалмів і Плачу. Викладає за сумісництвом в Азійській вищій школі богослов’я та Університеті Атенео де Маніла (Ateneo de Manila).

Семінар відбудеться 8 березня о 10:00 за Київським часом онлайн (Zoom).

Для участі в семінарі потрібно заповнити реєстраційну форму тут.

Передбачено переклад лекції українською мовою.

Ви можете підтримати наші семінари за допомогою кредитної/дебетової картки або eCheck/банківського переказу, скориставшись формою партнера Інституту, Connect International чи за допомогою реквізитів: 
ГО «Євангельська акредитаційна теологічна асоціація»
UA373052990000026005000706498
АТ КБ “ПриватБанк”
ЗКПО 38610744
МФО 305299
Призначення платежу: Добровільні пожертвування

​​Координаційна зустріч для підтримки і реабілітації постраждалих від війни

25 січня 2024 року у Києві відбулася координаційна зустріч задля підтримки постраждалих від війни за участі 44 представників 32 організацій та церков.

Метою зустрічі було обговорення питань психосоціальної підтримки та реабілітації людей, які зазнали різноманітних травм або отримали інвалідність як наслідки війни в Україні. Результатом зустрічі стала Резолюція “Психосоціальна підтримка та реабілітація постраждалих від війни”.

Учасники констатували виключну гостроту й масштабність проблеми забезпечення належної психосоціальної підтримки та реабілітації громадян України, які постраждали внаслідок повномасштабного збройного вторгнення Росії в Україну. Йдеться про різні верстви населення – військовослужбовців, ветеранів, цивільних осіб, вимушених переселенців, осіб з інвалідністю, дітей та інших вразливих груп.

Через багатоаспектність цієї проблеми жоден із наявних в Україні суб’єктів неспроможний розв’язати її поодинці. Отож, учасники зустрічі вбачають термінову необхідність консолідації зусиль усіх стейкхолдерів – держорганів і установ, громадських та релігійних організацій, наукових інституцій, закладів освіти, медичних і реабілітаційних центрів, волонтерських об’єднань тощо.

Метою такої консолідації має стати налагодження системної взаємодії для:
• забезпечення ефективної допомоги якомога більшій кількості постраждалих у всіх регіонах України, враховуючи місцеву специфіку та індивідуальні потреби;
• налагодження комунікації та обміну актуальною інформацією і передовим досвідом між різними службами, організаціями та фахівцями для впровадження кращих практик через організацію зустрічей, заходів, спільних публікацій, вебінарів тощо;
• спільної розробки й реалізації міжгалузевих програм допомоги та комплексних заходів на різних рівнях (включно з державним) з залученням ресурсів усіх учасників;
• координації зусиль щодо залучення вітчизняних і міжнародних донорів та партнерів для розширення фінансування сфери підтримки постраждалих і, по можливості, уникнення дублювання допомоги;
• підготовки й підвищення кваліфікації фахівців за новими перспективними спеціалізаціями з урахуванням нових викликів у даній сфері;
• спільного представлення та лобіювання інтересів постраждалих громадян на національному та державному рівні шляхом адвокаційних кампаній, участі в розробленні та експертизі законопроєктів, стратегічних документів тощо.

Відзначаючи надзвичайну актуальність та своєчасність розгляду питань психосоціальної підтримки та реабілітації постраждалих від війни, учасники зустрічі домовилися:
• обʼєднати зусилля організацій громадянського суспільства, наукових установ та органів влади для вироблення оптимальної моделі співпраці з метою ефективного надання допомоги постраждалим в усіх регіонах України з урахуванням місцевої специфіки;
• створити координаційний центр для планування та узгодження спільної діяльності, обміну інформацією, досвідом та кращими практиками між організаціями та фахівцями;
• сприяти обʼєднанню науковців та практиків різних галузей, залучених до сфери психосоціальної підтримки та реабілітації, для спільної розробки комплексних програм допомоги на національному та місцевому рівнях;
• координувати зусилля щодо залучення вітчизняних і міжнародних партнерів та донорів для розширення фінансування сфери підтримки постраждалих;
• проводити інформаційні кампанії та обмін досвідом на науково-практичних конференціях з метою привернення уваги громадськості до проблематики психосоціальної реабілітації постраждалих від війни.

Учасники координаційної зустрічі вирішили довести цю Резолюцію до відома всіх зацікавлених у подальших спільних діях у цьому напрям і запланувати та провести щорічну науково-практичну конференцію для оцінки результатів реалізації.

Співорганізатори зустрічі: Таврійський християнський інститут, Overseas Council – United World Mission, MH-Care, Український гуманітарний інститут, Інститут зцілення травм Українського біблійного товариства, Східноєвропейський інститут теології, KEYs Connections, ScholarLeaders Int.

Шановні автори і читачі, радо повідомляємо, що вийшло нове число Богословських роздумів: Східноєвропейського журналу богослов’я 21.2 (2023). Тема числа: “Формування і практика богословʼя в ситуації травми”.

Травма не є новітнім поняттям, але набуває теоретичного означення саме в XX столітті. Теоретизація травми допомагає віднайти нові методологічні можливості для теології, що дозволяє останній запропонувати свої шляхи осмислення і подолання травматичного досвіду. Власне цьому міждисциплінарному напрямку й присвячене наше число журналу. У ньому ми публікуємо частину доповідей Літньої школи теології 2023 “Рани нашого світу: формування і практика теології в ситуації травми”.

Теологиня Хелен Пейнтер, звертаючись до біблійних текстів, описує основні кривди, принесені війнами, а також демонструє як замовчування досвіду жертви може придушити заклик до справедливості й унеможливити процес зцілення. Кіт Вайт ділиться власним дослідженням і досвідом того, як травматичні події війни негативно впливають на розвиток дитини. Автор демонструє пʼять важливих складових відновлення безпечного простору, де діти можуть знайти прийняття і відновлення. Естер Зіммерман у своїй статті пояснює, як травма впливає на формування дитини та її духовний розвиток. Вона також пропонує практичні способи того, як батьки та лідери церковного служіння можуть приєднатися до своїх дітей у духовній подорожі під час травми. 

Крім матеріалів доповідей, у цьому числі розміщена стаття Євгена Устіновича (англійською мовою), в якій автор розглядає досвід християн першого століття, які були травмовані через гоніння, депортацію та інші випробування, що згадуються у Посланні до римлян. Він досліджує як цей досвід, а також настанови Павла в ситуації травми, можуть бути корисними в контексті сучасної війни України за незалежність. Ростіслав Ткаченко у своїй статті (українською) аналізує текст Боеція Розрада філософії з перспективи пост-травматичного богословʼя. Автор застосовує сучасну герменевтику травми до філософсько-богословського тексту і висновує те, як, на думку Боеція, осмислення травматичного досвіду може розширити наш позитивний досвід буття і наблизити до Бога. Стаття Олександра Негрова у співавторстві з Олександром Маловим і Діною Поліщук-Прокопчук (англійською) розповідає про досвід лідерства українських вимушених мігрантів-християн через агресивну війну Росії проти України.

Також у цьому числі журналу опубліковано есей Анатолія Денисенка (українською), в якому автор звертається до досвіду війни в Україні крізь призму книги В. Ґ. Зебальда про травми Другої світової війни Повітряна війна і література. Цей розділ продовжує чудовий есей (англійською) української письменниці Надійки Гербіш про важливість спільноти, що плекатиме Христову любов і підтримуватиме постраждалих у часи жахливої війни, яка лише “посилює особисту тривогу та поглиблює суспільну травму”.

Крім того, у цьому числі розміщено вісімнадцять рецензій і оглядів нових найбільш актуальних книг в богословському середовищі. Серед авторів рецензій Олександр Бродецький, Андрій Шиманович, Мирослава Мостепанюк, Андрій Дудченко, Данієл Кучурян, Магомед Рубаненко, Михайло Козаков, Роман Соловій, Микола Зимомря, Марія Якубовська, Федір Стрижачук, Оксана Матласевич, Денис Кондюк, Олег Демчук, Андрій Кулик, Юрій Криворучко, Вікторія Веретеннікова, Анатолій Денисенко, Ігор Димовський.

Друкований примірник 21.2 (2023) буде в наявності з другої половини січня 2024. Але оскільки кількість друкованих примірників обмежена, можна вже робити передзамовлення.

Ціна одного примірника - 250 грн. Ви можете замовити журнал за наступним посиланням. Попередні числа Богословських роздумів можна знайти на сайті журналу.