📜Рубрика : Цей день в історії 📜

📜Рубрика : Цей день в історії 📜

Він народився в Австрії, але найбільш любив та досліджував  Кременеччину…
І не тільки…

Віллібальд Бессер… 
Учений, який першим  здійснив ботанічні наукові розвідки на Волині і Галичині.  Систематик, флорист та ентомолог, доктор медицини та перший професор ботаніки Київського університету Святого Володимира, природодослідник, який присвятив все своє життя й науково-педагогічну діяльність Україні.

А починалось усе так.
Співзасновник Вищої Волинської гімназії у м. Кременець граф Тадеуш Чацький розглядав кандидатури на посаду викладача природничих наук і зупинив свій вибір на випускникові Львівської гімназії В. Бессері.

Так,  у 1809 році Віллібальд переїхав у Кременець і став викладачем гімназії і директором ботанічного саду.
У 1818 року гімназію було реорганізовано в ліцей. За складністю навчальних програм він прирівнювався до Віленського університету.

Кременецький ліцей став місцем розвитку культури і науки. В. Бессер відігравав у ньому важливу роль. У 1823 р. колекційний фонд Кременецького ботанічного саду налічував вже 12 тисяч видів і форм різних рослин, сад став одним з кращих і відомих садів Європи, скарбницею природного багатства та одним із осередків природничої науки та просвітницько-навчальної діяльності і увійшов до номенклатури ботанічних садів світу.

Учений постійно листувався і займався обміном рослинами, насінням та гербаріями з багатьма ботанічними садами та найвідомішими флористами різних країн.

Він здійснив наукові експедиції на Волині, Поділлі, Галичині, Бессарабії, Правобережній Україні, Одещині та інших регіонах й країнах.

Видав 16 каталогів рослин і насіння, які сьогодні стали бібліографічною рідкістю, написав понад 40 наукових праць та методичних рекомендацій, описав понад 100 нових для науки видів рослин. 

Його власний гербарій налічував 18 тисяч таксонів. Невтомний природодослідник займався питаннями акліматизації, інтродукції, використання рослин місцевої та світової флори в медицині та інших галузях.

У 1831 р. Кременецький ліцей закрився.
У 1834 році  В. Бессер переїхав у Київ і був призначений ординарним професором університету Святого Володимира, директором ботанічного саду, очолив кафедру ботаніки.

Після виходу на пенсію у 1841 р. В. Г. Бессер повернувся до милого серцю Кременця у свій будинок, де і помер у 1842 р. За його заповітом похований на  Кременецькому монастирському цвинтарі.

Його бібліотеку та найцінніші колекції ботанічного саду перевезли до університету Св. Володимира, (нині це Київський національний університет імені Т. Шевченка).

Заслуги Віллібальда Бессера гідно пошановані науковою спільнотою. Його називають «батьком флористики». Багато видів рослин назвали на його честь: живокіст  Бессера, арум Бессера, аконіт Бессера та інші. Його обрали членом Краківської академії наук та членом-кореспондентом РАН, дійсним та почесним членом понад десяти наукових товариств: Лондонського, Імператорського Віленського, Королівського Варшавського та ін. Його постаті присвячуються всеукраїнські та  міжнародні науково-практичні конференції.

У Кременці Вілібальду Бессеру встановлено пам’ятник, відкрито меморіальну дошку, зроблено експозиційну ділянку "Сад Бессерівських рослин".

І ми шануємо його пам᾿ять.                   
На нашій виставці, присвяченій 240-річчю від дня народження В. Бессера ви зможете побачити фондові матеріали про цього талановитого, закоханого у природу вченого.

Людмила Бочарова, старша наукова співробітниця відділу природи ТОКМ