Червоний Дракон, що підпалює Мости під час цвітіння сакури на світанку

Коли вийдеш із літа пустим,
Не забудь підпалити мости.
І дивись, як здіймається дим.
Важко дихати?
Чорт би із ним.

Буде полум’я шкіру пекти —
Не забудь те, що ти — це не ти.
Не забудь про дорогу назад,
Пам’ятай, як болить від утрат.

Схочеш знову стрибнути в вогонь —
Не забудь, що ти трохи дракон.
А це значить, що ти не гориш.
Тільки тлієш, як мертві вуглі.

Як багаття тебе огорне
І зігріє, й покаже все те,
Чого ти так болюче жадав
Серед листя і скошених трав,

І життя буде схоже на сон,
Ти згадаєш, що ти не дракон,
Скинеш луску,
Утвориш тандем,
Танцюватимеш з білим вогнем,

І як битись не статиме сил,
І от-от ти розсиплешся в пил,
То дозволь собі впасти і плач,
Розчинися, забудь і пробач…

І як з осені вийдеш пустим —
Не забудь підпалити мости.

Даймонд Сраний
01/07/2024

Отакої, тут Мурка мій вірш декламує
Збіса приємно!

Даймонд Сраний на зв'язку.

Багато анонсів, багато івентів буде найближчим часом – тому зібрав все, що буде цього місяця.
Отже, в хронологічному порядку:

Четвер, 19 грудня — Відкритий поетичний мікрофон в Readeat
Дуже люблю це місце, і давно чекав опенмайків від них. Буду там вперше, не впевнений, який там формат (і чи вдасться взагалі щось прочитати), як то все відбувається – але треба пробувати завойовувати нові майданчики)

Субота, 21 грудня — Відкритий мікрофон в Меланхоліку
Якщо Readeat – це щось нове, то Мелік, як я люблю казати – моя домашня арена. Приходьте, буде максимально затишно, приємно і тепло – власне, як завжди в Меланхоліку і буває 🥰

Неділя, 22 грудня — PLAIDFEST
Унікальний дводенний Плейд – найбільший, найкращий, найсміливіший! Записуйтесь, бо це має бути повний розрив!!! 22 грудня – поетична частина (але буде і музика, куди ж без неї), а 21 числа, якщо не хочете в Меланхолік, можете послухати неймовірні молоді українські гурти в Madcat.

Субота, 28 грудня — разом з Андрієм Рассказовим (так, ваші очі вас не підводять, це посилання веде на фейсбук) готуємо щось дуже особливе... Можливо це навіть буде сольний виступ Даймонда Сраного...
Деталі – згодом.

дебютував у Сковороді

і коли бог роздавав людям мозок —
так, я до тебе звертаюсь,
Яхве, ти, йобана гнида,
хтось отримав нормальний,
ефективний і функціональний,
а хтось отакий як я —
зламаний, сплутаний і незрозумілий
абсолютний непотріб.
зате типу, з понтом, творчий.

і це, звісно, дуже мило,
а хулі робить – неясно.
ну похуй. як є, курсуєм.
щиро, блядь, дякую, Боже!
з Твоєї подачки, може
доїдемо на запасці.

Даймонд Сраний
яке там блядь сьогодні число/12/2024

місто

місто
стріляє
у небо
вогнем
електричним.
після
дощу
квітнуть рясно
шкідливі
звички.
рух. все несеться.
сáтива. індика. дичка.
синці
під очима
і блідість
мені
так личать.

хіп-хап,
у навушниках
люто
кричить
Хливнюк.
десь
догниває
покірно
останній
надійний
друг.
"як би
то все
та й побільше
прибрати
cобі
до рук" –
так
остаточно
формується
не-
виліковний
недуг.

десь
серед міста
вмикатимеш
техно
рейв,
марно
тікаючи
від
повсякденних
проблем.
рухайся.
смикайся.
так,
ти живий.
that's great.
тільки
синці
під очима
уже
не пройду́ть
тепер.

тріснуті
губи
цілують
сухі
вуста.
молишся:
краще б
я завтра
уже
не встав.
місто
коліном
ламає
хребет –
ось так.
правда,
як завжди,
доволі-
таки
проста.

правда
у тому,
що ти
ще чомусь
не скис.
грай
і співай
своїм демонам
ще
на біс.
це ж бо
вони тебе
разом
життям
несли.
хай
і залишили
зовсім
до дна
пустим.

ламана
лінія –
графік
зотлілих
душ.
це
твій останній
вихід –
оркестр,
туш!
ти
намагався.
стискай
у руці
метал.
і
перекреслюй
усе,
що колись
писав.

власне
минуле
гойдається
у
дворі.
діти,
студенти,
робочі
і шко-
лярі.
в них
над могилами
виростуть
ліх-
тарі.
поки
всміхаються.
поки
іще
живі.

місто
стріляє
у небо
вогнем
електричним.
пляшка
горілки
і пачка
червоних
«Столичних».

Даймонд Сраний
09/12/2024

Трохи страждальний виходить PLAIDFEST, та він все одно відбудеться і запалить серця!

21.12 — розривна музика у MadCat на легендарній НЮ31
22.12 — чарівна поезія у затишному Art Village на Подолі, вул. Набережно-Хрещатицька, 39

Якраз-таки 22 числа маєте змогу послухати і про Скотч, і (можливо) про Кролика, та і до чого ще душа буде лежати.

Записуйтесь! Будемо неймовірно раді всіх бачити!

Епітафія

Коли ми збиралися,
Сраний зазви́чай пив.
У нього була металева фляга,
З якої він дудлив віскі.
Із фляги вилазили джини
І регіт лунав богів.
Він пив – та до стану сп’яніння
Ніколи не був і близько.

Сраний не мав за душею грóшей,
Писав лайно –
Що вельми логічно,
Якщо врахувати його псевдонім.
Усе це було наче вчора,
Хоч ніби і так давно…
Сьогодні ж – нарешті! –
Прощаємось ми із ним.

В своєму житті
Він кохав лиш її одну –
Якби не вона,
Його серце б навіки скувала крига:
Він тільки й любив, що зі світом
Запеклу закляту війну,
Та все ж він програв –
Та й помер, не заставши тепла і відлиги.

Піднімемо ж келих –
Як завжди, напівпустий –
За цього дурного
І непримітного графомана.
Нехай спочиває спокійно
У вічнім безмарнім сні.
Нехай забирає в могилу
Всі свóї душевні рани.

Хай Будда чи Вішну
Пробачать його гріхи.
А їх, бачить стомлений Бог,
За життя назбиралась сотня.
Хоч знав на віку він про щастя,
Та сум його був лихий.
Таким і виходить доречним
Його невеселий пост-мортем.

Згадайте його сього дня
Словом добрим або лихим –
Тут вже кому як,
Бо були ненависники в нього і друзі.
Допийте до дна келих скотчу
І більше не плачте за ним –
Він сам зав’язав вколо шиї
Тугий мотузкóвий вузол.

Даймонд Сраний
04/12/2024

21 та 22 грудня — відмічайте дати!
Найбільший, найрозйобніший Плейд в історії за участі неймовірних митців та мисткинь!

Приходьте, запалимо грудень! 🔥