⚡️Актуальні події України.
✌️З питань реклами:
@Tr_PromoUa_bot
База моно
https://base.monobank.ua/4ELSiDymW65WwW
👇🏻Надіслати контент:
@truexausend_bot
Посилання для друзів: https://t.me/+bGpZFNsAYzAxNTli
Last updated 1 month, 1 week ago
Не ЗМІ 🇺🇦🇺🇸
Всі тексти згенеровано штучним інтелектом
Twitter: https://x.com/igorlachenkov
Last updated 4 days, 7 hours ago
Найбільший канал новин Києва
надіслати новину 👉 @novosti_kieva_bot
Посилання для запрошення друзів👇
https://t.me/+Pz7-AZhNANxhOGZi
з реклами @zakaz_addbot
Last updated 1 month, 2 weeks ago
**Початок зимової війни!
26 листопада 1939 року Радянський Союз заявив, що фінська артилерія нібито обстріляла село Майніла** на радянській території. За офіційною версією, це призвело до загибелі чотирьох радянських солдатів і поранення ще дев’ятьох. Радянська сторона використала цей інцидент як підставу для ультиматуму Фінляндії: вимога відведення фінських військ на 20–25 кілометрів від кордону. Однак уряд Фінляндії відкинув ці звинувачення, аргументуючи це тим, що їхня артилерія фізично не могла досягти Майніли через відстань.
Що сталося насправді?
Майнільський інцидент був інсценуванням, організованим радянською стороною. Радянські війська, ймовірно, самі обстріляли свою територію, щоб створити привід для вторгнення. Це стало класичним прикладом провокації, що дозволило СРСР представити свої агресивні дії як "захисні".
Початок війни
Вранці 30 листопада 1939 року Радянський Союз без попередження почав обстріл фінської території. Сили Червоної армії, числом до чотирьох армій, перейшли кордон, розпочавши масштабний наступ на фронті від Балтійського до Баренцевого моря. Основні бойові дії зосередилися на Карельському перешийку, але авіація СРСР також здійснила бомбардування Гельсінкі, спричинивши загибель цивільних.
Casus belli чи пропаганда?
Майнільський інцидент увійшов в історію як приклад сфабрикованого приводу до війни. Його використання для виправдання радянського вторгнення демонструє, як пропаганда і провокації можуть стати інструментом агресивної політики.
Для тих, хто хоче зануритися в історію Зимової війни, рекомендую переглянути трьохгодинний стрім від "Історії без міфів". Це чудовий матеріал для аналізу подій.
https://www.youtube.com/live/nxC0zq-uXys?si=rET8pEUz0c5beF7D
Виверження вулкана Монтань-Пеле, розташованого на острові Мартініка в Карибському морі, стало однією з найстрашніших природних катастроф XX століття. Подія трапилася 8 травня 1902 року і забрала життя понад 30 000 людей.
Вулкан прокинувся на початку квітня того ж року, викидаючи попіл і гази. Проте місцева влада не поспішала евакуювати мешканців міста Сен-П'єр, вважаючи, що загрози немає. Людей заспокоювали, навіть коли з гори почали стікати потоки лави. Ситуація змінилася вранці 8 травня, коли вулкан вибухнув, викинувши смертельний пірокластичний потік — гарячу хмару газу, попелу та каміння, яка знищила все на своєму шляху.
Місто Сен-П'єр, тодішній економічний центр Мартініки, було зруйноване за кілька хвилин. Лише двоє людей у місті вижили: один з них перебував у міцній тюремній камері, що витримала удар.
Ця катастрофа показала небезпеку недооцінки природних явищ і важливість раннього попередження та евакуації населення.
День пам'яті жертв Голодомору!
Щороку, у четверту суботу листопада, Україна вшановує пам'ять мільйонів невинних людей, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років. Цей штучний голод, організований радянською владою, забрав життя мільйонів українців і залишив глибокий шрам на історії нашого народу. У ці дні ми згадуємо трагедію, яка торкнулася кожної української родини, і не даємо забути те, що сталося.
Пам'ять про Голодомор — це спосіб зберегти історичну правду, навчитися з минулого і протистояти будь-яким спробам знищити культуру, свободу та незалежність. Цей день важливий, щоб віддати шану тим, хто втратив своє життя, а також підкреслити нашу національну єдність і стійкість.
Всеукраїнська акція "Запали свічку пам'яті"
В цей день українці об'єднуються у всеукраїнській акції «Запали свічку пам’яті». О 16:00 люди запалюють свічки у своїх домівках та ставлять їх на підвіконня як символ пам'яті про загиблих під час Голодомору. Це простий, але зворушливий жест, який об'єднує мільйони українців і тих, хто підтримує нашу країну по всьому світу.
Окрім цього, у храмах проходять поминальні служби, а в містах країни організовують заходи вшанування: мітинги, меморіальні виставки, лекції та покладання квітів до пам’ятників жертвам Голодомору. Це день, коли ми зупиняємося на мить, щоб згадати минуле, вшанувати пам'ять жертв та задуматися про майбутнє.
Запалена свічка на вікні — це не лише світло пам'яті, а й символ нашої надії та єдності. Пам'ять про Голодомор живе в серцях українців, і ми зобов'язані передати її наступним поколінням, аби подібна трагедія більше ніколи не повторилася.
Війна Англії проти Занзібару: Найкоротша війна в історії
27 серпня 1896 року відбулася подія, яка увійшла в історію як «Найкоротша війна» - конфлікт між Великобританією та султанатом Занзібар. Війна тривала лише 38 хвилин, і досі залишається найкоротшою з усіх зафіксованих військових зіткнень.
Приводом для війни стало те, що після смерті проанглійського султана Хамада бін Тувайна владу захопив його племінник, султан Халід бін Баргаш, який не мав підтримки Британської імперії. Британці вимагали від Халіда зректися престолу, однак він відмовився. У відповідь Англія висунула ультиматум, вимагаючи його капітуляції.
Коли ультиматум закінчився, британські кораблі, які стояли в гавані Занзібару, відкрили вогонь по султанському палацу. Всього через 38 хвилин захисники палацу були змушені скласти зброю. Халід втік до німецького консульства, де отримав притулок, а Занзібар швидко опинився під контролем британців.
Цей короткий, але показовий конфлікт продемонстрував силу Британської імперії на той час і її вплив на політичні процеси в Східній Африці. Війна також стала символом стрімкої колонізації Африки наприкінці XIX століття, коли європейські держави встановлювали свої правила на континенті.
Британія згодом призначила нового султана, лояльного до їхніх інтересів, а Занзібар залишався під британським протекторатом до здобуття незалежності у 1963 році.
Першу комп'ютерну мишку створив американський інженер Дуглас Енгельбарт у 1964 році. Його прототип був дерев'яним, з однією кнопкою та двома коліщатками, що дозволяли точно керувати курсором. Цей незвичайний пристрій тоді став справжньою революцією в комп'ютерній галузі.
Першим комп'ютером, оснащеним мишею, став Xerox 8010 Star Information System, представлений у 1981 році. Миша від Xerox мала три кнопки й коштувала 400 доларів США — на той час чимала сума, що еквівалентна майже 1000 доларів у цінах 2012 року.
У 1983 році компанія Apple випустила власну однокнопкову мишу для комп'ютера Lisa. Завдяки вдалим технічним рішенням її вартість вдалося знизити до 25 доларів. Саме з комп'ютерами Apple Macintosh миша отримала широку популярність.
У СРСР цей пристрій отримав цікаву назву «Колобок» завдяки кульці, що оберталася всередині. Також випускалася миша під назвою «Маніпулятор Колобок» з металевою кулею, котра не була покрита гумою, що надавало їй особливої ваги та міцності.
На фото мишка Xerox Alto
⚡️Актуальні події України.
✌️З питань реклами:
@Tr_PromoUa_bot
База моно
https://base.monobank.ua/4ELSiDymW65WwW
👇🏻Надіслати контент:
@truexausend_bot
Посилання для друзів: https://t.me/+bGpZFNsAYzAxNTli
Last updated 1 month, 1 week ago
Не ЗМІ 🇺🇦🇺🇸
Всі тексти згенеровано штучним інтелектом
Twitter: https://x.com/igorlachenkov
Last updated 4 days, 7 hours ago
Найбільший канал новин Києва
надіслати новину 👉 @novosti_kieva_bot
Посилання для запрошення друзів👇
https://t.me/+Pz7-AZhNANxhOGZi
з реклами @zakaz_addbot
Last updated 1 month, 2 weeks ago