Я стала сильніше,
Уже сміливіше,
І впевненість уже на мить в мені,
Краса вже долі,
Слово те чудове,
Я знов кажу про світлі сні,
І казку ті, і ті дарунки,
І спокій той, і сон вже на очах,
Я пам’ятати буду мову,
Турботу, ласку у душах,
Я просто знаю точно міцно,
Моя рука в твоїй руці,
І буду дихать знову вільно,
Бо вся моя краса в тобі.
Я стала сильніше,
І впевненість з’явилася скоріш,
Той сильний вітер,
Той поспіх на крилах,
І міць і мова кольорова,
Все повернулося в мені,
Бо зрозуміла я єдина -
Живи, допоки є життя,
Допоки маєш час любити,
І крутится оця земля,
Люби скоріш,
Любов дає нове буття..
#вірш

Всім дякую, я закриваю канал

Вже знову 159... Ох же ці непостійні підписники!

👨🏼‍🔬: Ким ти бачиш себе у майбутньому?

Хочу бути художнім перекладем, перекладати фільми та книги, мм🥹 плюс хотілося чогось письменницького, хіхі
#анонім

🌱: ніщо не повторюється знову,
початок - це прописанний кінець.
а ти смієшся іншим людям,
хто я?
вже не вартий погляду твого.
я гість, я тінь.
цю мову знаю.
але мене вже не впізнаєш.
і на написаних рядках - тікаєш.

Гарний і сумний вірш..🥲

Сподіваюся це звернення не мені 💘

#анонім

🌤️: Чи є свій найулюбленіший вірш?

Нема.. та й взагалі, вічні скачки щодо того чи подобаються мені мої вірші взагалі.. ой, скільки віршів видалилися🥲🥲 не сказала би, що люблю свої вірші.. прискіплива дуже..💔
#анонім

Себе порівнювати варто,
Лише із тим, як шлях проходиш свій,
Ти сам так відчуваєш спокій,
Ти знаєш точно через що пройшов,
І з кожним кроком краще робиш мову,
Тож так і думай про цей шлях,
І вже про те, як так змінився,
І як вже краще з кожним разом все,
Й не думай що цей шлях тебе і підведе..
Ми різні всі, чудові й різнобарвні,
Такого врешті вже як ти,
В цілому світі не знайти,
Хтось робить краще це за тебе,
А вмієш ти робить чуже,
Що так для нього важко в серце -
Бо всі по-іншому так відчувать шлях..
Себе не варто брати вгору,
І рахувати всі сліди,
Порівнювати лише варто,
Коли це допоможе для мети..
Якщо хтось краще вміє щось робити,
То просто обернись назад,
Який пройшов чудовий шлях,
І, що тоді уже було не так,
А зараз бачиш ти той спокій,
Хоча вже так було тоді,
І так зробив ти крок за кроком,
Показуючи врешті шлях,
Бо та надія у душі,
Тож так плекай цю квітку вмиті,
І не дивись отак на простір,
Бо це нове для тебе - мова,
Плекай себе, поекй оті вже кроки,
І не порівнюй так себе із тими хто навколо,
Ти робиш те, що врешті є потрібним,
І навіть, коли важко - ти іди,
Тож не порівнюй вже себе із тими,
Хто знає щось інакше поміж нас..
#вірш

Не зупиняйся, іди, вір,
Думай і не здавайся,
Життя - повне мрій,
Тож просто слова не цурайся..
Я знаю важко в світі все,
Однак оце не омине,
Ти силу цю відчуй вже вільно,
Ступай, ступай, іди до цілі,
Хоч будуть, певно, перешкоди,
Хоч буде страшно,
Та завжди,
Ти врешті дійдеш до мети..
Проте ти врешті ти здавайся,
Тримай свою ту силу у собі,
Ступай по колам,
Вчись і дій,
І ближче будеш ти до своїх мрій..
Я знаю важко і бува так страшно,
Що кров уже бринить,
А що буде далі у мить..?
Тоді кроком думок багато,
Однак єдине прошепочу,
Тримайся себе ти міцно й не замало,
Бо тая душа вкаже врешті вже шлях..
Ступай, іди повільно,
І падати - нормальна річ,
А ті невдачі просто вчитель,
Який дає нове знання,
Тож коаще будеш знати оці строки,
Тож коаще і пізнаєш це буття..
Сьогодні важко,
Завтра теж,
А потім буде легше,
І крок за кроком ти підеш,
Тож не здавайся ледве..
Сьогодні витратиш ти лише мить
На те своє бажання, що небесне,
А далі мить до миті полетить,
І будеш бачить ближче те чудесне..
#вірш

!! Важливе питання)
Хтось слідкує за мною вже давно, хтось підписався нещодавно, але у мене до вас питання - мої вірші і моя творчість не стали гірше?🦋

Не потрібно здаватися кимось, Не потрібно здаватись чужим, Треба лиш бути справжнім, Не ховати усмішку в душі, І сміятись так гучно, бо хочеш, І дивитись, як летять журавлі, Витирати сльозу, коли варто, Й не мовчати про думу свою.. А навіщо здаватись чужими…