Сніг покриває вершини дерев,
Потроху вкриває все білим,
І все так майстерно малюється знов,
Мов перший раз я бачу диво,
І все воно - і вітер і сніжинки,
Мов так в одну велику купу
Зібрались вмить та й поготів,
А сніг вкриває ті дороги,
Так сипле швидше вище хмар,
Так осипає все навкруги,
І просто це і не здається,
Бо цю красу я бачу вперше -
І кожен раз, і скільки б не було,
Цей сніг кругом і замело,
А так сніжинки ці кружляють,
Мов щось нове і сповівають..
#вірш

Чекаю анекети на самопіар🫶

Серце відчує всю красу,
Лише воно підкаже,
Лише воно відчує,
Та покаже,
Хто твій, а хто чужий у світі,
Хто і не вартий вже сльози,
А хто для тебе - цілий скарб.
Серце відчує всю красу,
Воно і не мовчить,
Хоча вже слів не знає,
Воно отак підкаже,
Хоча і неосяжне,
Воно усе і той сигнал,
Воно - це серце та надія,
Воно покаже вірний шлях.
А серце вже відчує правду,
А очі ті - ведуться не на те,
Лише красу те серце і побачить..
#вірш

Люди - веселі, сумні,
Прекрасні, одинокі,
Вразливі та щирі,
І ті, що серцю так милі.
Люди - чужі, холодні,
Бездушні,
Люди - яскраві, творчі,
Мов зорі,
Сяйливі й душевні,
Твої й зовсім ні.
Люди - надія,
Тиша та спокій,
Люди - всі різні,
І ти з них один.
Люди - мов тиша,
Люди - усі..
#вірш

Мені цікаво, якою мене бачиш ти,
Якою врешті в світі є,
Не та, якою я себе так уявляю,
А та, вже як сприймаєш мене ти,
І як я виглядаю і зі сторони.
Якими бачиш мої очі та волосся,
Адже те дзеркало показує не те,
А вже твоя душа дає мені своє,
І я в твоїх очах красу всю бачу,
І те тендітне, чим оберігаєш,
І як вже мріють твої очі,
То вже, напевне, є уся краса,
Яка у світі недосяжна,
Яка легка і вся пухнаста,
То вже й не знаю я,
Якою бачить мене ця земля,
Але в твоїх очах те сяйво,
Коли мене вже бачиш,
Ти усміхаєшся й радієш..
#вірш

Нещодавно я зрозуміла просту істину - погані думки слабші за силу мислити позитивно, хоча іноді здається не так. Погані думки хочуть зробити все так, ніби вони владні нас переконати, але то все лиш їхня брехня.. важливо залишатися собою і не лишатися свого внутрішнього світла через те, що якісь невпевненості лізуть в голову. Вони не мають права керувати нашим життям, вони неживі та бездушні, а ми з вами повні сил, і саме ми живемо це життя. Думки мають велику силу - можуть і зламати так і допомогти, підтримати.. головне не слухати цих накрутів, які створені лише щоб збити нас зі шляху..✨
#думаю

Я сильніше за темряву ночі,
Сильніше за темноту, що чужа,
Бо сила світла - це душа,
Яка дає мені життя,
І берегти її я маю,
Бо лише так я є й зростаю.
Я сильніше за темряву ночі,
Я сильніше за погані думки,
Більше не буде накрутів,
Більше не буде порожніх слів,
Бо я живу вже тут і зараз,
А світло це моє і моя сила,
Бо я сильніше, бо темрява бездушна,
Вона лише все забирає й не дає,
А я свічу, бо жити я так мушу,
І дарувати світу це плече.
#вірш

🇯🇲: Ви чудова письменниця, і хочеться дізнатися чи є такі люди у українському ком'юніті, що надихають вас?

Дякууююю🤗🥰 це дуже мило! Я б сказала більше ні, бо натхнення черпаю від життя, осені..!🍁 однак можу сказати, що читаючи думки інших в творчому комʼюніті мені бува хотілося написати щось теж🥹

🇯🇲: Привітики!Я тут віршик написала чи могли б оцінити?
Крила
Чомусь в житті злітати важко
Хіба буття не наше небо?
Чому ж злетіть не може пташка?
Чому ж в житті таких не треба?
Завжди я мрію стати кимось
Як птаха, зірка та ясна
Що надихатиме
Любити і жити
Мріями буття
Я полечу!
Я знаю!Треба!
Це місія мого життя
Тільки скажи чи може....небо
Стати хоч трохи ближчим світ
Чи можу я сказать
,,Так треба''
Коли ж впаде весь мій політ
Ні, я не здамся!
Я сміюся і долі в руки не даюся!
Я просто марю
Своїми мріями про рай
І я так просто знаю
Життя літати нас навчить
Ти просто крила відшукай...

Гарненько та ніжно🥹 і мило, повчально!!💖🥰
#анонім