День діставання зимового спальника. Бо щось холодно вже.

Простий уявний експеримент.
Завтра Росія (Північна Корея, інопланетяни) нападають на Польщу. Війна йде не дуже, оголошується мобілізація.

Як думаєте, чи будуть польські ТЦК відбиватись від тисяч українців? Бо Україна їм нічого не дала, а от Польща..
Це риторичне питання. «Чому я маю воювати??? Я навіть не громадянин!»

Просто справа не в країні і не у владі. Зовсім в іншому.

Всі питання та претензії до української влади та командування повністю підтримую.

10 тисяч корейців - це три бригади. Чи може це змінити розклад на фронті? На жаль, зараз може.

В чому основна різниця умовно радянського підходу до управління військами і західного?

Це відношення до ініциативи підлеглих.

В радянському підході ініциатива можлива лише в чітких рамках визначених наказом. Я можу наказ виконувати або на похуях, або ж з душею. Але командир чітко визначає не тільки ЩО я маю зробити, але і ЯК я маю це зробити. Саме до деталей.

В західному підході є поняття commander intent, тобто намір, або ж замисел командира. Командир через бойовий наказ має донести підлеглим ЩО має бути виконано. І упевнитись, що підлеглі розуміють не тільки ЩО вони мають робити, але і ЧОМУ вони це мають зробити. Це те що ми писали про інформацію на два рівня вище.

Далі командир нижчої ланки, розуміючи замисел свого командира, розробряє план на своєму рівні і відповідає на питання "ЯК"? Але знову ж, залишаючи деталі для підлеглих. І так до самого низу.

Звичайно при такому підході дуже високі вимоги до підготовки солдатів, а особливо сержантів та офіцерів нижньої ланки. Тому що саме вони наповнюють план деталями. Люди що йдуть в поле, під кулі, вирішують як краще їм це зробити.

В радянському підході все за вас вирішить командир.

Радянський підхід був сформований історично. Під час Другої світової просто неможливо було знайти і навчити необхідну кількість спеціалістів. Армія надто велика, а втрати катастрофічні. Да і сама державна ідеологія не дуже сприяла ініциативі. Потрібні були не розумні, а ті хто виконують наказ. Від молодших командирів вимагалося беззаперечне виконання наказів і підтримка дисципліни, щоб їх підлеглі теж виконували накази. Цей підхід потім був дуже героїзований в кіно. Дивимось будь який радянський фільм про війну. Вони майже всі про те, як людей відправляють на вірну смерть, тому шо так потрібно комусь на горі.

Але при всіх недоліках, цей підхід є досить ефективним в умовах глобальної війни і якщо у вас величезний людський ресурс. Битву під Прохоровкою, Курську дугу німці технічно майже виграли. Але вони втратили свої найкращі корпуси. У них в кожному танці сидів який-небуть "фон", чиї предки ще на Ієрусалим ходили. Втрати німецької і радянської армії були незрівняні. Але совєтам то було похєр, вони відновили всі втрати за місяць. А Германії це зламало хребет.

До речі західний підхід не завжди таким був, це досить довга еволюція. Я якось читав про Вест-Поінт зразка початку 20 сторіччя, там дідовщина і затяги не гірше за радянську армію.

Яка система в Україні?
Має бути значно ближче до НАТО, у нас статутні документи базуються на стандартах НАТО.
Але є людський фактор. Тому маємо що маємо.

#полебою

Рівні інформації.

Кожен боєць та командир володіє інформацією на своєму рівні. Але для ефективного виконання бойових задач необхідно володіти інформацією НА ДВА РІВНЯ ВИЩЕ.

Тобто, якщо я командую взводом, то я маю знати ситуацію в зоні відповідальності батальона, а також НАМІРИ командира батальона.

Якщо я командир батальона, то маю розуміти загальну ситуацію. На рівні бригад в зоні, десь приблизно до ТГр.

Відповідно ком відділення має знати, що робить його рота.

І тільки тоді люди зможуть проявляти ініціативу і виконувати бойові завдання ТВОРЧО.

Нажаль це правило у нас порушується так само часто, як і правило 1/3 - 2/3 (про яке я писав раніше). Проводити брифінги та ділитись інформацією взагалі не комільфо. Ну і мамкині спеціалісти з безпеки на кожному кроці - не можна нічого казати, бо ворог дізнається! Але якщо не доводити інформацію до людей, то ворогу це і не знадобиться, він і так переможе.

#полебою

Це був великий матч.

Збір за посиланням вище закрито. Всім дуже дякую.

Хочу сказати, що є декілька людей, що фактично закрили 2/3 збору. Їм окреме дякую.

Звіт по закупкам буде пізніше після використання коштів.

Знаєте що буде далі? Наші дрони не летіли по лікарням чи госпіталям. Тобто влучання очевидно були, але я не знаю жодного разу, щоб хтось робив це навмисне. А я знаю багато різних груп.
Боюсь що ситуація зміниться. Ненависть породжує ще більшу ненависть.

І ще. Удар по Охмадіту був навмисним. Це не була помилка. Всі кацапи мають здохнуть.

Раздбез ООН збереться бла-бла-бла. Це той самий де Росія головує?

Мене запитали які саме навички я мав на увазі коли написав «звʼязок». Пояснюю як це працює. Секція, що відповідає за звʼязок називається S6 і її фахівці відповідають не тільки за рації, а взагалі за технічні аспекти роботи підрозділу.
Що треба мінімально знати і вміти на мій погляд.
- вміти створювати прошивки рацій Моторола. Це не рокет сайнс, але процес досить нетривіальний і потребує уваги.
- розуміти принципи розповсюдження радіосигналу;
- вміти працювати з картами та з деяким спеціальним софтом, щоб знайти де ставити ретранслятори, розуміти сліпі зони і тд;
- розумітися на мережах, вміти прокласти мережу і конфігурувати роутери Мікротік;
- розумітися на антенах;
- розбиратися в Андроїді, бо з усіма проблемами будуть йти до вас;
- вміти вести базовий облік для тих же радєєк, або старлінків;
- вміти тримати в руках паяльник;
- гарна фізична форма і не боятися висоти, бо ретранслятори треба ставити ну дуже високо…

Як я написав вище - це мінімум, бо по факту треба робити набагато більше. Але з цього можна почати.