Ханьїн і Хебі. Малювала я.

Жахливо соромлюся публікувати власні малюнки ?

#і_вавилон

Спека жахлива, малюю зиму ?
(процес, і я щиро сподіваюся, що не зіпсую арт із Ханьїном)

Тихенько покажу вам, яке було гарне небо перед грозою ?

Котик із книжки «Вавилон. Проти волі Богів», створений Теревеньками ?

#і_вавилон

Дякую шановній бета-рідерці за магію ?

Хочу зробити осібне місце на стіні для кріплення пазлів і листівок, вони такі гарні, кортить бачити частіше ?

Дві невеличкі #анонімки ?

?: З Новим роком (за Вавилоном)! Як здоров'ячко?

І вас із Новим роком! Комфортного й доброго вам життя, приємних людей, цікавих історій ?
Здоров'я добре, температури вже немає, відхворіла. Дякую за турботу!

?: Як письменники набирають собі бет? Чи можна прямо написати письменнику, що зацікавлений бути їхньою бетою?

Не маю конкретної інформації щодо інших, але в мене це природно відбулося, в письменницьких чатах і на платформах читацьких. Зараз маю кілька людей, які вичитують мої твори (щиро дякую вам, друзі ?) і декого вичитую я. Якщо є бажання співпрацювати з авторами, то можете поцікавитися в них безпосередньо, чи потрібні їм бети. У гіршому випадку отримаєте відмову, а в кращому — цікаву роботу. Успіхів! ?

Щодо конкурсу спитали, що робити, якщо мисткиня / митець не мають тґк. Все просто, надішліть кілька своїх робіт або творчу сторінку в інших соцмережах @JustRegula (підтвердження того, що ви малюєте), а далі отримаєте роз'яснення і оповідання.

Також в #анонімки спитали, де можна прочитати оповідання. Поки що воно не опубліковане, готується до друку. "Людина, яка шепоче" — невеличка квір-історія, насичена японською мітологією, про камі (божество/дух), що живе в озері, і людей, з якими взаємодіє. Читали його лише кілька моїх подруг і друзів, а також мисткині й митці, що доєдналися до конкурсу. Іншим доведеться трішки зачекати. Дякую вам ?

Моє історичне. Я мала щастя відчути мирне дитинство, коли війни — лише в книжках і на уроках історії. Часто чула від прапокоління "аби не було війни", і ті слова завжди мали особливу силу, бо всі проблеми порівняно не такі гіркі.
Але війна тривала і тоді, вона триває сотні років, ті не-люди (на Галичині звичними є слова "москалі — не люди") століттями дивилися на наші землі, культуру, прагнення, бажали знищити, і нищили. Вбивали фізично, морально чи культурно десятки тисяч українців. У чотирнадцятому почалася війна з окупацією земель. Два роки тому — повномасштабне вторгнення.
Наші воїни найкращі, вони боронять нас у найважчі часи, бережімо цю вдячність до Героїв. Слава Героям.
Наші люди найкращі, вони підтримують воєнних і одне одного, допомагають прихистком і добрим словом, багато з нас усвідомили свою ідентичність і вчаться берегти мову і примножувати культуру. Слава Нації.
У цій війні, що триває поколіннями, у часи втрат і сподівань, ми маємо вижити як люди і як український народ. Ми маємо сказати малим дітям не "аби не було війни", а "тепер війна закінчилася". І зробити те, що можемо, щоби не-люди не наважилися більше прийти на наші землі і в наш культурний простір зі своїм "міром". Україна вільна. З наймилозвучнішою мовою, багатою культурою і сильними людьми. Слава Україні!

Ілюстрація до твору «Не читай ці оповідки», намальована Alis.art ?

Соня з'явилася також наприкінці роману «Дивні», проте так і не наважилася підійти до Стефана.

Макет оповідання вже готовий (природно, з пропущеними сторінками для ілюстрацій), несподівано твір доволі об'ємний, чомусь сприймався коротшим під час читання і прослуховування.

Хто полюбляє аудіокниги, прослухати можна за посиланням у коментарях. А хто хоче паперову версію, ще трішки зачекайте ?