Кушнір Максим
Загинув у бою за Україну 13го вересня 2024го року.
Вічна слава герою!

Україно,
Свята мати героїв,
Зійди до серця мого,
Прилинь бурею вітру кавказького
Шумом карпатських ручаїв,
Боїв славного завойовника батька Хмеля,
Тріумфом і гуком гармат революції,
Радісним гомоном Софійських дзвонів.

Нехай в тобі відроджуся,
Славою твоєю опромінюся,
Бо ти – все життя моє,
Бо ти – все щастя моє.

Задзвони мені брязкотом кайдан,
Скрипом шибениць у понурі ранки,
Принеси мені зойки катованих
У льохах, тюрмах і на засланні,
Щоб віра моя була гранітом,
Щоб росло завзяття, міць,
Щоб сміло йшов я в бій
Так, як ішли герої за тебе,
Щоб помстити ганьбу неволі,
Потоптану честь, глум катів твоїх,
Невинну кров помордованих дітей твоїх,
Величну смерть героїв української нації,
Усіх тих тисяч незнаних нам,
Що їх кости порозкидані, або тайком загребані.

Спали вогнем життєтворчим всю кволість у моєму серці,
Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання,
Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму,
В боях і тяжких хвилинах воїнського життя
Зрости мене до ясних чинів.

В чинах тих хай знайду я смерть,
Солодку смерть у муках за тебе,
І розплинуся в тобі я, і вічно житиму в тобі,
Одвічна Україно,
Свята, могутня і соборна!