Третій критерій. Істинні бажання змушують відмовлятися від колишніх переконань про світ, підштовхують до пошуку нових форм поведінки та вираження почуттів.

(Є й інші критерії, не метушливість, енергетичність на кожному етапі їх реалізації...)

Отже, кожна значуща для нас людина потенційно дає нам можливість змінитись, стати кращим.

Друге питання стосується іншої людини.
У всіх є порушення, людям властиво помилятися. Коли ми бачимо помилки близького, ми завжди стоїмо перед вибором.
Ми можемо почати повчати іншого, бо ми краще знаємо як йому жити, чи почати його рятувати, бо відчуваємо свою божественну місію героя-рятівника.
Або, не втручатись, нічого не казати та не робити і дати можливість людині зробити потрібні їй помилки.

На це питання також не існує простої відповіді.

Складно себе зупинити, навіть якщо ми багато разів чули від інших, що втручаємось у не свою справу.
Проте, навіть якщо для нас не характерна така поведінка, все одно складно знайти в собі сили, щоб шукати той самий момент і ті самі слова, які саме цій людині потрібно почути від нас.

У моєму випадку я бачив, що друг не знайшов те, чим йому хочеться займатися на війні. Він сам пішов у армію, але у його виборі не було особистого бажання, пристрасті до обраної діяльності, він не шукав, що саме йому хочеться робити.
Чи все я зробив, щоб йому про це сказати? Чи міг ще щось придумати, щоб донести цю думку? Чи повинен був брати відповідальність за втручання в його життя?

Для кожної людини на ці питання є конкретні відповіді. Це не спосіб, щоб страждати та викликати в себе необґрунтоване почуття провини. Згадуючи кожне спілкування, чітко розрізняючи власні емоції, та думки, можна точно відповісти, чи все ми зробили з того, що хотіли і могли?

Залежно від сили почуттів між нами, наявності сил, потрібних для змін, від можливостей, ми можемо дати собі чітку відповідь. І чим точніше відповімо, тим глибшими будуть наші стосунки з людиною і тим меншими будуть страждання навіть у найгіршому випадку.

Лише докладаючи зусиллями ми можемо змінювати своє життя і життя наших близьких на краще.

P.S.
На жаль, крім раптовості трагічної ситуації, є ще негативні фактори. Мас-медіа яке відучує нас від рефлексії глибинних переживань, спрощуючи складні теми та пропонуючи готові інтерпретації, та релігія, що привчає покладатися на готові відповіді та замінює почуття на ритуали та символічні дії.
Але це вже інша історія.

(Продовження) Приклад №2

Друга ситуація сталася зі мною в середині цього місяця. На війні загинув мій друг. Коли я про це дізнався, перша моя думка: чи все я йому сказав?

Звісно, повністю підготуватися до подібної ситуації неможливо. Ті самі питання в кризові моменти звучать гостріше і болючіше.

Виділю два питання, роздуми над якими можуть допомогти:
Які свої бажання/почуття я хочу прожити з людиною?
Чи все я їй кажу з того, що людині корисно почути?

Щоб відповісти на них, потрібно врахувати кілька моментів.

Перший критерій істинного бажання.
Такими бажаннями не захочеться ділитися в соціальних мережах. Отже, всі приклади, емоції, висловлювання, які ми споживаємо в інтернеті - це певна подоба бажань, лише форма на показ, ілюзія, обман, симулякр.

Другий критерій. Для досягнення істинного бажання необхідно змінювати самосприйняття. Зізнатися в такому бажанні непросто, воно і манить, і лякає. Лякає неминучої трансформацією, відмовою від колишніх уявлень про себе.

Найскладнішим виявилося визнати, що я цього хочу і якщо я цього не зроблю, то втрачу значущі переживання у своєму житті.

Підготовка зустрічі зайняла близько трьох місяців. Я згадував, яке переживання мене об'єднувало з кожним із друзів. Перебираючи в пам'яті ситуації, знаходив найбільш значущу. Далі намагався зрозуміти, завдяки яким моїм діям тоді ці переживання виникли. Після я пробував змоделювати, як мені себе поводити зараз, щоб знайдені переживання посилювалися при нашому спілкуванні. По ходу я зв'язувався з кожним, намагаючись заздалегідь помітити і зрозуміти, які зміни відбулися з другом, яким він став.

Попри всі приготування і попереднє спілкування, коли ми зустрілися, були «незручні» моменти, коли побачене перевищувало очікування. Нам потрібно було стримувати себе, щоб не видати свої перші необдумані реакції). Вдивляючись у друзів і в себе по ходу спілкування, ми намагались розпізнати ті почуття, які об'єднували нас, та зрозуміти трансформації, що відбулися з нами.

Сумарно знадобилося три дні щільного спілкування, щоб зуміти згадати й відновити значущі почуття.

При цьому не всі змогли приїхати на зустріч: з кимось мені не вдалося знайти свої порушення, через які почуття згасли, а комусь не вистачило сміливості зізнатися у своїх. Плануючи відновлювати спілкування, потрібно бути готовим до здійснення великої кількості маленьких кроків і до того, що бажаний результат не гарантований.

Але, коли вдається зізнатися собі, що свій світ, з його приємними й неприємними почуттями, ми створюємо самі, життя досить сильно змінюється)

👆побачив сьогодні згадування про цей міф, з цікавої позиції.

Україну порівняли з Дургою, якій весь світ дає зброю.

Але коли згадували, акцент зробили саме на героїзації розлюченої жінки.

Якщо взяти до уваги наведене мною трактування, то можна продовжити аналогію з Україною.

Нам набагато охотніше давали б зброю, як би ми жили щирими бажаннями.
Кохання, збудження, захоплення… і байдуже від чого, від своєї роботи, коханої людини, світу взагалі.

Коли людина живе своїми глибинними, природними бажаннями, вона цікава іншим.
І має більше ступенів свободи.

Празднование нового года, это ритуал удерживающий наше сознание устремленным к свету и добру. Возможность почувствовать свое единство с друзьями и родными, простроить планы на будущую жизнь.

Любой ритуал создает порядок.
Извечное право и задача человека - создавать порядок и противостоять хаосу.

Сейчас мы знаем, что для того что бы жить, очень важно выстраивать свой порядок.
Что бы наша жизнь была полна теми переживаниями, которые мы хотим видеть, нам необходимы свои ритуалы.

Хотим чувствовать себя сильными, нужны тренировки.
Хотим быть любимыми, нужны встречи и общение с близкими и родными.
Хотим победить, нужны вложения в победу.
Хотим свою страну, нужны вложения в ее создание.

Пока мы живы нам важно творить и созидать, свою жизнь, свой мир.

С Новым годом!!

Тепер, відео з бесідою Ольги Неліної та Євгенії Галайдюк про переклад першої глави Камасутри українською можна побачити і на каналі @oyogakyiv у youtube.