Але ці слова про живих авторів, у яких треба брати автографи
Ці автори, яких можна застати у Києві раз в ніколи, тому якщо є така можливість, то в який завгодно день і хоч за всі гроші на світі, тільки б

А ці обійми були би хіба аж такими довгими і в такій кількості - добре, що тут брехати, я взагалі не обіймаю чужих людей - тобто чи ж ці обійми взагалі відбулися б, якби не

Тут, сьогодні і зараз - всі найкращі на світі слова і багато адреналіну і навіть щастя
Завтра й потім - такі ненормальні такі ненормальні реалії, у яких від несказаних слів буде важко, а від вчасно сказаних легше не стане, бо раптом

Я завжди вчу напам'ять вірші, які люблю
Здається, легше тільки від них
А верлібри завжди такі незапам'ятовувальні
"Що ти, Європо, робила тим часом - звіряла пропалих і мертвих?"

Що ти, Європо, робила, поки ми обіймалися?

три місяці наче вісім життів
залишилося останнє - його розтягну на подовше
як розтягують останні патрони стишуючи темп стрільби
добре коли є що згадувати
навіть якщо це розбитий дзенькіт сміху
серед недбало видертих сторінок
великої книги пам’яті
навіть якщо це всього лише три ноти
взяті сполоханим вітром
у пересохлих водостоках літа
навіть якщо…
не припиняй на мене злитися
будь ласка ніколи не припиняй злитися
за те що я зрадив тобі з птахами і травами
злися і прагни до мене дівчинко
бо хіба є щось важливіше за це
дощ виллється з неба
буде велика гроза -
тоді будь поруч зі мною
заговорюй мої страхи і перев’язуй рани
знаходь мене у своїх снах
це я іду до тебе крізь темінь
я лічу патрони що скоро вилетять у вирій
а ти будь ласкава - не припиняй злитися

люби

Павло Матюша

Це, здається, найкрасивіше з альманаху?

Розказую вірш про червень на вечорі пам'яті Іллі Чернілевського
Тут я хочу плакати, але вийшло гарно)

Дякую за відео Поліні ?

Я прочитала книжку "Полон" Валерії Суботіної, військової із пресслужби "Азову", яка вийшла із Азовсталі 17 травня 2022 і провела в полоні майже рік.
Я хочу, щоб у вас не було сумнівів, що вам треба прочитати цю книжку. Я тут якийсь час буду публікувати уривки, які хочеться знати напам'ять.
Я дуже рідко приходжу на акції на підтримку полонених із Азовсталі. Я обов'язково робитиму це частіше.

ще одна класна книжка виходить.
видавництво Білка відкрило передзамовлення на альманах переможців і фіналістів Конкурсу воєнної поезії пам'яті Гліба Бабіча та Конкурсу воєнної короткої прози.
є в цьому альманасі й мої тексти.
їх там аж до непристойності багато, але я не скаржуся - навпаки тішуся, що живуть своїм життям, розлітаються по різних альманахах і антологіях, самотужки шукаючи шлях до читача - не чекають, поки в мене дійдуть руки зібрати їх під однією палітуркою.
та й без мене в цій книжці є кого почитати: там і Кривцов, і Пузік, і Лазуткін, і Мулік - це лише ті, кого сходу згадав.
велика честь опинитися в такому товаристві.
замовляйте й читайте - це справді важливі тексти.

https://www.belkabook.com/product/almanakh-2022/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2wi6cE9CvyuBnZywn72a22xGdOSwB026IIAOjs65rdjEp2hhavLV8eI1M_aem_AUYRbEfar1IQaG5lrTsUPueuh0CfHT7XGNPdvNbVbX50_CToLPUM52RYVMvtgsnWWHAzv3HvMacint0TiI2qAfkd

Цієї неділі у Будинку Кіно відбудеться вечір пам'яті Іллі Чернілевського. Поета і музиканта, з творчістю якого, на жаль, я познайомилася уже після його загибелі.
Ілля воював від початку повномасштабного вторгнення. Загинув на Донеччині 7 травня 2022.
А ви знаєте, для мене червень - це ще стільки істерик, якими нічого не зміниш)
Тому буду читати вірші (дякую Поліні за запрошення❤️ реєстрація слухачів теж у неї @polinashshsh )
Прийдіть, там такі автори, там стільки буде хороших віршів, пісень і просто слів, які треба проговорювати, бо кому, як не живим, пам'ятати про наших загиблих.
Ну, і передусім там буде творчість Іллі.
Дуже-дуже запрошую!

Ну і шо ☻️
На цьому каналі буде темно!

я дочитала вашу книжку, ви були праві, це жахливо,
навіть на смертному одрі її б більше не торкнулася!

але якщо серйозно, то дякую, дуже сподобалось,
сподобалось, що ви не зважаєте на усілякі норми літератури,
і зберігаєте власний авторський стиль,

бо буває напишеш в чат літературної критики, а тобі скажуть -
більше образів, треба УНІКАЛЬНІ МЕТАФОРИ, НАЙУНІКАЛЬНІШІ,
іди наголошуй склади, де твої ритми?

а я собі думаю, "ідіть нахуй, поети академіки, я не хочу з вами змагатись в образах, і не хочу міряти склади,
я просто хочу писати про те, що відчуваю, і те чого не відчуваю теж, їбала я ваші ритми,
і ось, думаю, злюсь, міряю склади, злюсь і шукаю образи,
а ви, ви вільний!

знаєте, я теж раніше любила думати про чорні діри, і про те, що ж там за горизонтом подій?
горизонт подій - це вже звучить багатообіцяюче, але напевно це просто пастка, як і все багатообіцяюче.

знаєте, що якщо дві чорні діри зустрінуться, то в решті відбудеться ВИБУХ, що дорівнює вибуху ста мільйонів наднових зірок, який може повністю знищити цю галактику.
і, я вирішила, що -
мій коханий - чорна діра,
тому,
ми більше ніколи ніколи ніколи не бачились.