https://holodomormuseum.org.ua/tema-pro-holodomor/mati-1933-go/

Bird Singing in the Moonlight
1938–39. Tempera and watercolor on mulberry paper

Сьогодні вдень мені було так нудно,
Ніби докупи зійшлись Олесь,
Вороний і Чупринка.
Почувалося дощово і по-осінньому облудно —
В душі цілий день
парикмахер на гітарі бринькав.

Іноді думав про неї й робив ескізи листа —
Що не гадався їй надісланим бути.
Згадав кілька французьких фраз забутих,
Разів зо два поглянув на образ Христа.

Наспівував банальні вальси безголосно,
Дивлячись на стелю в брудне павутиння.
Ні, мені було тільки тоскно — тільки тоскно…
В серці моєму розкладалась диня.

Михайль Семенко, 1916

Щось настільки звичне. Спостерігаю за такими історіями вже зі сміхом, коли помічаю. Це несерйозно.

А от деградація у нас серйозна.

рухаюсь мало
наче риба в акваріумі
але я не риба
а мені кажуть
ти риба
і якщо ти не в акваріумі
то значить ти в морі
і я вже схильний думати
що це саме так
я риба
я в морі
у вільному морі
якщо не зважати
на маленьку дрібничку —
гачок у губі
але мене переконують
неправда
ти риба
ти в морі
ти вільна риба
у вільному морі
не віриш
помацай себе за губу
помацав а й справді
гачка нема
і радісно стало мені
аж покотилися сльози:
я риба
я в морі
вільна риба
у вільному морі
на цементній підлозі

Тарас Мельничук

#грань_поезії

Королівська академія мистецтв про український модернізм