Трампа визнано винним за всіма 34 пунктами звинувачення.
Йому загрожує термін.

Чи приведе це до громадянських зіткнень в США, незабаром дізнаємось...

З гонки за Білий Дім він все-таки не вибуває.
Вирок він, звичайно, оскаржуватиме, але цей процес довгий, і до виборів йому вже не встигнути.

Портников крім внеску у світоглядну війну з росією може на цій хвилі нативно внести в наше колективне підсвідоме розуміння, що одних емоцій у боротьбі з чимось і створенні чогось - не достатньо.
Навіть, коли справедливість на твоїй стороні і тобі здається, що це і так всім зрозуміло.

Потрібен інтелект, контекст, хист споглядання, вітальність, реакція, талант, відповідна ситуаціі харизма, вміння пакувати історії і бажано мати профільний досвід.

По суті крім ідентичності йдеться про професіоналізм, як явище.
Якщо перше максимально винищували, то друге порядно зґвалтували

Іноді мені здається, що єдиний хто не збожеволіє у всьому цьому божевіллі, так це Київ. Не тому що місто в буквальному сенсі не може збожеволіти. Повірте, може. 

Просто у Києві практично не залишилось спадку, зате у Києва завжди є шанс. Збіднілий аристократ, який забув у якому коліні він князь. В цьому всьому - величезна самодостатність, свобода прийняття і свідомий вибір споглядання.

Навіть коли здається, що це все зникає, кияни просто знають, що це тимчасово. Киянам так стає легше. І тому вони кияни. Я би навіть сказав - і тільки тому. 

Ніно вам на ніч
В її країні тривають цивілізаційні протести
Вона на два фронта
У нас
І у себе

Перепічка по 45

З несправедливістю, як основою світу -  все стає майже всім зрозуміло плюс/мінус з дитинства. 
Важче дається усвідомлення, що в якийсь час побудувати системи стає все важче і важче, а опиратися хаосу і маховикам - все складніше і складніше. 
А у ти у важливому моменті для простору.

Це, як клятий перефраз на міф про Сізіфа. Всі йдуть в одну гору з однієї безвиході, але у всіх різні грижі і камінь. 
На мільйонному підйомі зникають практично всі експертизи і ідентифікації крім ниючого чи гострого бажання вершини. Вершини, якої ніхто ніколи не бачив, але, абсолютно чітко здається, що уявляєш її лише ти і, може, якось трохи схоже - хто поруч.

Важко і безперспективно зараз говорити про системи, переважно є лише спроби різних людей їх створити або просто у всьому цьому жити, виживати, воювати чи працювати. 

Але системи є. І їх дуже повільно стає все більше. 

Те, що вдається малим групам на фронті системно - це те, що сьогодні дає, може, єдиний шанс на завтра. 
Систему, яку створили в УКУ - те, що може створити системну сучасну освіту для прогресивних і конкурентоспроможних людей, які будуватимуть простір системно. 
Систему, яку створили у superhumans - це наш шанс гідність зробити не окремою чи відірваною від реальності чеснотою, а базою простору з достатньо чітким KPI. 

Словацькі ЗМІ пишуть про загрозу смерті Фіцо після пострілу 71-річного письменника, активіста Ліберальної партії

1. Прага.

С переездом в Прагу я какое-то время пытался притвориться самостоятельной единицей. Не плетущейся субстанцией за тупоконечным зонтиком - подтягивайтесьстройнеескоросвободноевремя, а немного потупив взгляд - небрежно и легко, жадно и раскованно поглощать улицу за улицей - вроде, у меня собственный маршрут и никто не видит, что я все-таки аккуратно подглядываю за зонтиком в ожидании свободного времени.

Так я придумал себе собственные маршруты в поисках мест Франца Кафки. Мне казалось, это очень хороший выбор. Все эти маршруты, как правило, пролегали через ключевые пивные артерии города, но от этого поиски квартиры, парка и могилы всех родственников Кафки и его самого становились только куртуазнее.

Мир Кафки в Праге это как град святого Владимира в Киеве - вон под тееем большим камнем, кажется, было что-то сакральное до реставрации. Это не касается могилы Кафки, ее каждый день вижу из окна офиса. Настоящая. Но все остальное - имитация. Более ста лет назад в Еврейском квартале снесли все постройки, а ямы залили дезинфицирующим средством. Евреев убрали, и на этом месте немцы и чехи построили свои солидные дома. "Дом", где Кафка родился — это новодел, с точными контурами оригинала.
Вот меню, выставленное у входа в ресторан «Франц Кафка», хотя заведение это открыли в 2003 году и оно только имитирует старинное.
Чуть дальше - кафе «Франц Кафка». Его открыли в 2000-м. На стене висит фотография, которую Кафка вполне мог по рассеянности здесь оставить. Но все это имитации Кафки. Воздвиженка ваших древнерусских душ, киевляне. Понимаете?

Зачем я все это рассказываю. Встретил соседа сестры Кафки Оттлы. Сестра не иллюзия и сосед сестры тоже. Что с сестрой так и не понял, но сосед живет и собирает городские истории "благодаря кафкианской силе". Это все, вроде, имитация трезвого сознания. Последняя его история про актрису, которая, не поступив в театральный пошла на тайные курсы палачей в Жижкове.

Пока не понял, какой вывод.
Кто ищет, тот всегда найдёт.
Или не говори оп пока не перескочишь.
Не встречай по одёжке. - почему нет?
Может, не думай о секундах свысока.
Не знаю.
Но взволнован.
Такие дела.

Сьогодні - день памʼяті українців, які рятували євреїв у часи Другої світової війни.
Я це почув з радіо, після чого була хвилина мовчання.

Рятувати у таких обставинах - це геройство і великий стержень. І таких людей було не мало. Деяким з них вдалося вижити і прожити буремне життя, як правило, повне принижень і знецінювання.
Єдине, що ніхто в цих людей не відбере - це вчинки і врятовані життя.

Але багато українців допомагали німцям впроваджувати машину смерті у Бабиному яру. Достатньо свідчень очевидців про це в одного лише Кузнєцова у його легендарній книжці «Бабин яр».
Більше того - є свідчення очевидців про німців у формі сс, які потайки рятували євреїв від розстрілів і камер.
Що робити з цим?

Коли я чую формулювання про порятунок одного народу іншим - я не можу уявити собі в голові, як це відбувається технічно.
Є люди, які рятували інших людей. І це їхній вибір, ризик і самопожертва. І щоб таких людей було більше, а приводів менше, розглядати це треба саме в такому фільтрі, а не абстрактно радянському про народи і пориви.

Осмислювати історію - це про складність і зрілість розвитку. Найстрашніше, що це не гарантує того, що наступну твою історію писатимуть не кровʼю, але точно зменшує шанси на якийсь важко прогнозований відсоток

Якщо 9 травня і треба памʼятати для переосмислення, то як останній день «фальшивої війни», а не квазі-культ перемоги «совка» епохи пізнього застою.

9 травня 1940 року - останній день затишшя на Західному фронті, яке тривало понад пів року від початку Другої світової.
Після нападу Гітлера на Польщу Франція та Британія уже 3 вересня 1939-го оголосили війну Німеччині.
Але на справжні бойові дії так і не зважились, попри військову перевагу над німцями.
Через постійні суперечки Лондон і Париж кинули напризволяще поляків, не допомогли фінам під час нападу СРСР, не змогли завадити німецькій окупації Данії та Норвегії. Єдину справжню війну, на морі, влаштував Перший лорд британського Адміралтейства Вінстон Черчилль, але цього було замало.

Німці підготуватись і 10 травня 1940-го розпочали стрімкий наступ на Францію та за кілька тижнів розбили сили союзників.

Чому затишшя з оголошенням війни назвали «фальшивою війною», думаю, ясно без пояснень